«Дегустаторка літер» Аніта Грабська: про графоманію, Інстаграм та свій книжковий блог
У світі соціальних мереж кожен може висловити думку про прочитане, але справді цікавий контент створюють одиниці. Якщо ви цінуєте щирість і конструктивну критику, варто прискіпливо обирати книжкових блогерів, на яких ви підписуєтесь.
Книжковий профіль з оригінальною назвою
Ми знайшли в Instagram блог, де про літературу розповідають відверто, легко та з долею гумору. Знайомтеся — Аніта Грабська, авторка сторінки «Дегустаторка літер».
Аніта, розкажіть трохи про себе: звідки ви, де живете та чим займаєтесь у звичайному житті?
Мені 28 років, я родом із Чернівців, але останнім часом живу та працюю журналісткою в Німеччині. У професійному плані я можу називатися «фрау доктор Грабська», оскільки вже захистила дисертацію в галузі соціальних комунікацій.

Що надихнуло вас створити блог та обрати саме таку назву — «Дегустаторка літер»?
Я «дегустую» книжки з чотирьох років — звичка читати навіть під час обіду зі мною з дитинства. Назва виникла ще в студентські роки, бо це звучить значно естетичніше, ніж «пожирачка книжок».
Як давно існує ваш проект та за якими принципами ви обираєте літературу для огляду?
Блогу виповнилося п’ять місяців. Оскільки вільний час — це розкіш, я використовую «метод будильника»: відводжу 15-20 хвилин на перегляд тексту, щоб зрозуміти, чи варто продовжувати читання. Це рятує і час, і бюджет від купівлі непотрібних видань.
Скільки книжок ви встигаєте прочитати за місяць?
Зазвичай це дві-три книги. Такий графік зумовлений насиченим життям: роботою, спортом, хатніми справами та особистим часом.
Чи можна назвати ваш блог професійною діяльністю, і як ви взагалі оцінюєте роль книжкового блогера сьогодні?
В Україні це поки що виключно хобі, творчість та спосіб знайти коло спілкування з однодумцями. Я не розглядаю це як професію, бо не знаю блогерів, які могли б забезпечити собі гідне життя лише через такий контент.

Багато хто вважає, що книжкові блогери прагнуть стати письменниками. Чи є у вас подібні амбіції?
Письменництво вимагає таланту та величезної праці, тоді як блогерство — це створення іміджу та спілкування. Я не намагаюся вигадувати історії, тому обрала журналістику: блогерські тексти, видані як окремі книги, часто виявляються просто слабкою графоманією.
Чому аудиторії варто підписатися саме на ваш профіль?
Я пишу лише про ті книжки, які змушують думати, і роблю це максимально чесно, оскільки не залежу від рекламодавців. Окрім оглядів, запрошую до дискусій та перегляду добірок у рубриці #цитатник2018.
Яка ваша улюблена книга або життєве кредо?
Мої улюблені рядки: «Творячи, я творю себе». Якщо говорити про останнє прочитане, то це знакова праця Віктора Франкла «Людина в пошуках сенсу».

Яку пораду ви дасте тим, хто лише починає свій шлях у книжковому блогінгу?
- Пишіть стисло: ніхто не хоче читати величезні «простирадла» тексту.
- Не випрошуйте вподобання — якісний контент отримає відгук природно.
- Робіть паузи: іноді корисно відпочити від соцмереж.
