«У жодній місії я не відчувала страху»: історія волонтерки з Дніпра Ірини Ожегової

Волонтерство для Ірини Ожегової з Дніпра — це не просто робота, а спосіб життя, обраний ще понад десять років тому. Сьогодні вона як фахівець із швидкого реагування в міжнародній організації CARE координує масштабну допомогу постраждалим, поєднуючи багаторічний досвід із потужними ресурсами міжнародних партнерів.

Про Ірину Ожегову: Досвідчена волонтерка, яка майстерно будує команди та знаходить рішення в найскладніших кризових ситуаціях. Її відданість справі та вміння діяти в умовах небезпеки допомогли врятувати сотні життів під час повномасштабної війни.

PROTECTEDIMAGE_1…END

Як гартувався досвід допомоги

Робота волонтерів докорінно змінилася з 2014 року: від стихійної самоорганізації без сторонньої підтримки ми перейшли до системного міжнародного реагування. У той час Дніпро вже став ключовим логістичним хабом для евакуації, але брак досвіду та ресурсів змушував активістів вирішувати надскладні завдання вручну.

Сьогодні, завдяки співпраці з глобальними гуманітарними організаціями, допомога стала комплексною. Це дозволяє надавати постраждалим не лише базові речі, а й професійну підтримку, що значно підвищує ефективність гуманітарних місій.

Виклики війни та особистий вибір

Для Ірини Ожегової рішення залишитися і допомагати людям під час наступу було свідомим і миттєвим, адже порятунок інших є її покликанням. Незважаючи на постійну небезпеку, вона працювала у найгарячіших точках, перетворюючи логістичні виклики на дієві евакуаційні маршрути.

Поїздки до Бахмута, Лисичанська та інших міст вимагали граничної витривалості: багатогодинні дороги перетворилися на дні очікування на блокпостах. У сумках евакуйованих людей часто опинялися найнеобхідніші речі, а в евакуаційні авто доводилося брати не тільки людей, а й домашніх улюбленців — від кошенят до вівчарок. Сьогодні Ірина наголошує: Україні необхідно фокусуватися на системній адаптації ветеранів, медичній підтримці та соціальному захисті, оскільки війна вимагає від нас нових рішень для мирного майбутнього.

PROTECTEDIMAGE_2…END

Історії, що формують обличчя війни

За роки волонтерства крізь життя Ірини пройшли сотні доль, кожна з яких стала частиною колективного досвіду стійкості. Волонтерка згадує жінку, що врятувала швейну машинку, яка стала її єдиним джерелом заробітку на новому місці, та сім’ї, які рятували життя, маючи лише документи та домашніх тварин.

Ці людські історії поступово злилися в єдиний образ української незламності. Після евакуації до Дніпра Ірина забезпечувала подальший супровід кожного врятованого: від пошуку прихистку до організації медичної допомоги чи відправки в безпечні регіони. Найбільша нагорода для неї — усвідомлення того, що всі евакуйовані люди залишилися живими та отримали шанс на нове життя.

Цінні уроки та перемога добра

Війна стала безжальним, але ефективним індикатором справжніх людських якостей, дозволивши багатьом відкрити в собі невідомі раніше сили. Особиста стійкість Ірини підкріплюється підтримкою сім’ї, що дозволяє їй концентруватися на масштабних гуманітарних проєктах у складі CARE.

Сьогодні діяльність Ірини зосереджена не лише на терміновій евакуації, а й на довгостроковій фінансовій, юридичній та психологічній допомозі. Це підтверджує головну істину: гуманітарна допомога є не лише професією, а внутрішнім ресурсом, завдяки якому в найтемніші часи продовжує перемагати добро.

Матеріал підготований міжнародною гуманітарною організацією CARE