Українські вірші про літо: для тепла на душі та чудового настрою

Українські вірші про літо: для тепла на душі та чудового настрою

Літо — це час натхнення, коли природа розквітає, а довгі сонячні дні дарують особливий оптимізм. Щоб відчути магію цієї пори ще гостріше, пропонуємо добірку вишуканих українських віршів про літо, які допоможуть вам сповна насолодитися його красою.

Добірка поетичних творів про літню пору

Українська поезія про літо — це палітра емоцій, де кожен рядок просякнутий теплим сонцем, ароматом трав та особливим затишком. Насолоджуйтеся цими творами, що передають справжній дух найтеплішої пори року.

***
Ну що то — літо! Тепло, пречудово!
Хоч і погода зміниться не раз,
Та на душі так світло і казково,
Бо літо — це найкращий в році час.

І хоч вуаллю небо затягає,
А дощ неждано виллється, та все ж,
Чарівність літо надзвичайну має,
І я люблю його, люблю без меж!

А от і сонце, сонечко як сяє!
Краса повсюди, просто благодать!
Тепло всю землю й душу обнімає,
І гарно так, аж хочеться співать.
© Надія Красоткіна

***
А літо так пахне липою,
Шалене цвітіння п’янить,
Маленьке пташа попід стріхою,
Здається он-он полетить…

І вітер підхопить приязно,
Піклуючись про дитя,
І крила маленькі боязно
Нестимуть мале пташа…

І понад квітучою липою,
Летітиме впевнено птах,
Щоб в цьому світі великому,
Окриленим вказувать шлях!
© Галина Британ

Поезія про літню романтику та почуття

Літо традиційно вважається сезоном кохання, адже теплими вечорами під зоряним небом почуття стають особливо яскравими. У цих віршах ви знайдете розповіді про закохані пари, таємничі сутінки та незабутні літні побачення.

***
Ішли закохані у парі.
І липи в пахощах цвіли
Ніч їх манила в свої чари,
А вечір сутінки хилив.

Сідало сонце. Не щоденно.
А особливо так — для них,
І трави надвечірньо-темні
Стелились килимом до ніг.

Навколо розлітались музи
Від голосистих цвіркунів.
І на її волосся русе
Останній промінь сонця сів.

А потім зник у літніх плесах
Скотився вниз, за горизонт.
І місяць своїм гострим лезом
Узяв все небо у полон…

Життєва благодать і радість:
У парі двоє в ніч ішли
В саду по трав’янистій гладі,
По стежці кольору золи.

І кралось літнє надвечір’я.
За ними в сад, у саму глиб
Ішли закохані і щиро
Раділи аромату лип…
© Марина Кузьменко

***
Ми у літо з тобою підемо,
Де волошки в житах, мов казкові,
І там квітку кохання знайдемо,
Та пізнаєм принади любові.

І всміхатися будуть хмаринки
Так цікаво до нас й загадково,
А роса нам свої намистинки
Подарує, вони пречудові!

Заспіває десь пташка красиво,
І струмочок на флейті зіграє,
Усміхнеться нам сонце щасливо
Й вітерець літній нас привітає.

Блиск води озерця зачарує,
І покличе грайливо до себе,
А хмаринка від спеки врятує,
І я ніжно пригорнусь до тебе.

Ти знайдеш найчарівніші квіти
І вплетеш їх мені у волоссі,
І радіти мы будем, як діти,
Нам співатиме жито в колоссі.

Нас сп’янить аромат матіоли,
Й залоскочуть враз трави шовкові,
Вже цю мить не забудем ніколи,
Всі ці барви кохання ранкові.
© Настя Ковал

Українські вірші про літо: для тепла на душі та чудового настрою

Чуттєва лірична поезія

Це вірші про щастя жити, відчувати момент і цінувати красу навколишнього світу. У центрі уваги тут перебувають щирі емоції та вміння знаходити диво у повсякденності.

***
Запроси мене в казку прекрасну порою липневою.
Де взаємна любов, де для відчаю місця нема.
Не бажаю я стати принцесою чи королевою.
Просто хочу щасливою бути, тебе обіймать.

Відчувати, як серце твоє переповнилось радістю.
Поцілунком укрити нестримним рідненькі вуста.
Загубити у щасті сльозу, як росиночку вранішню
Губить в сонячнім сяйві нечутно травиця густа.

Запроси мене в казку кохання, надії і вірності.
Розірви на шматочки вчорашні сторінки сумні…
Стане казка нехай довгожданою, гарною дійсністю.
Просто руку візьми і довірся, єдиний, мені.
© Ніна Бойко

***
Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!

П’яним сонцем тіло налилося,
Тане й гнеться в ньому, мов свіча, —
І тремтить схвильоване колосся,
Прихилившись до мого плеча.

В сотах мозку золотом прозорим
Мед думок розтоплених лежить.
А душа вклоняється просторам
І землі за світлу радість — жить!

І за те, що стільки уст палило
І тягло мене вогнем спокус,
І за те, що замінить не сила —
Ні на що — твоїх єдиних уст!
© Олена Теліга

літо, букет

Поетичний календар літніх місяців

Кожен місяць літа має свій особливий настрій: від запашного червневого цвітіння до стиглого серпневого спокою. Вірші нижче розкривають унікальний характер кожного літнього етапу.

***
В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс,
Ягоди-суниці
В лісі у травиці
Розсипає скрізь.
І чомусь здається —
Все навкруг сміється:
Луки, гай, ріка.
Ловимо в долоні
Промінці червоні —
Ой, теплінь яка!
© Марія Познанська

***
Мій янголе, ти чуєш, пахне липа,
А на городі стиглі кавуни
Кричать про те, що у природі липень,
Мій янголе, прокинься, віддзвени!!!

Мій сонячний, поглянь лишень на квіти,
Ромашки, васильки, волошки, мак,
Вони шепочуть, що на дворі літо,
І хочуть, щоб довіку було так.

Мій лагідний, ти бачиш, як леліє
Бешкетник вітер вишню молоду?
Крадеться тихо-тихо, як до мрії,
На фініші прискоривши ходу…

Мій янголе, стоїть в цвітінні липа,
І сонця промені переплелися з житом.
Прекрасний мій, невже і справді липень
Прийшов сюди погратися із літом?
© Ілюзія

***
А от і серпень — запашний, медовий.
Чарівний, теплий спокій свій несе.
Світанками барвистими чудовий,
Вже грушами достиглими трясе.

Як смачно пахнуть дині соковиті,
А кавуни зсередини — горять!
Солодким соком яблука налиті
На яблуневих гілочках висять

Такі великі і такі духмяні,
Червонобокі, жовті та смачні.
Вже доцвітають маки полум’яні,
А ночі тихі, зоряні, ясні…

Відійде серпень і потягне літо,
Красу і казку забере, й тепло…
Чарівне літо, сонечком зігріте
Так промайнуло, наче й не було…
© Надія Красоткіна

Вірші про ностальгію за літом

Коли літо добігає кінця, з’являється легкий сум, адже хочеться продовжити ці сонячні дні. Поезія про прощання з літом допомагає прийняти зміну сезонів та зберегти тепло у серці до наступного року.

***
А літечко до краю підступає,
Вже зовсім скоро в вирій полетить.
Вже зовсім скоро… Я це знаю, знаю,
Та хочеться продовжити цю мить,

Таку тепленьку, гарну, дивовижну,
Що тішила нам душу і серця.
Чарівну літню пору світлу й ніжну
І хочеться, щоб не було кінця

Красі і щастю. Але все минає…
То ж час не зупинити і на мить.
Краса, літа і літо відступає,
Роса сльозою на квітках блищить…
© Надія Красоткіна

***
А літо пахне димом від мангалу,
Черешнями, малиною, дощем,
Відпусткою, якої завжди мало…
Будь ласка, літо, залишись іще!

дівчина, поле

***
Стій, моє літо, ну побудь ще трішки,
Так холодно без тебе… Обійми…
Залиш мені хоча б свою усмішку,
Закутаюсь у неї до весни…

Зігріюся… Чекатиму на тебе,
Вникатиму в мелодію дощу,
Вдивлятимуся у осіннє небо —
Воно прекрасне, я його люблю…

Лише б тепла мені хоча б краплинку,
І я щаслива, тільки лиш тепла…
Стій, не тікай, побудь іще хвилинку,
Я ще не все тобі розповіла…
© Галина Британ

Дитячі вірші про літні пригоди

Діти сприймають літо як час нескінченних розваг та відкриттів. Ці віршики сповнені простоти, радості та дитячого захоплення світом природи.

***
Літо тішиться: — Лечу!
Я гуляю досхочу!
Хто тут літечко чекав,
Хто без мене сумував?

В мене промені у жмені,
В мене ягоди в кишені.
В мене грядка для борщу,
Налітайте, пригощу!

***
Знаєш, скільки справ у літа?
Їх усіх не полічити!
Треба нам підсмажить спини,
Ніс убрати в ластовиння,
Накупати нас у річці
Наперед на три сторіччя,
Та іще подарувати
Лісу й лугу буйні шати.
Словом, справ — не полічити!
Та найбільше треба літу,
Щоб зуміли я і ти
Набагато підрости!

***
Гуляє тепле літечко у нашому дворі,
За руку водить промені від ранку до зорі.
Хіба гуляє літечко? У нього стільки справ!
А літо усміхається — мій день крилатим став.

Працює тепле літечко! Дивуються зірки:
Ви бачили, як світяться у ягідки боки!
В городі зріють овочі, підвівся красень-кріп,
І проситься на вулицю горох і дядько біб.

Полоще тепле літечко хмаринки у ставку,
Що сохнуть і гойдаються на синьому горбку.
Не спить ніколи літечко, цінує кожну мить,
Де ходить тепле літечко, там радість гомонить.
© Наталя Карпенко

***
Під маленькими ялинками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками –
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!
© Ліна Костенко

***
Дружить літо з фруктовим садом,
Із веселкою та зорепадом,
Із росою на вранішній стежці
Та з ромашкою в білій мережці.

Дружить літо з гульвісою вітром,
З запашним бузиновим квітом,
Із метеликами й світлячками,
З діамантовими жучками.

Дружить літо із теплим морем,
З небом чистим та неозорим,
Із дощем, що залишив калюжі…
Та найбільше із сонечком дружить!
© Марія Бігун

Сподіваємося, ці прекрасні вірші про літо піднімуть ваш настрій та налаштують на романтичну хвилю. Зберігайте цей матеріал у закладки, щоб у будь-яку пору року мати змогу повернутися до спогадів про тепле літечко.

Ви, мабуть, пропустили