До Дня Соборності України: як виникло свято та історія «живого ланцюга»
День Соборності України, який ми відзначаємо 22 січня, є символом неподільності нашої держави та сили національної єдності. Це свято вшановує історичне об’єднання українських земель в єдиний державний організм та нагадує про незламне прагнення українців до свободи і власної державності.
Чому 22 січня — ключова дата в історії України
Саме 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві було проголошено Акт злуки, що офіційно об’єднав Українську Народну Республіку (УНР) та Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР) в єдину суверенну державу. Цей урочистий момент, підкріплений молебнем та військовим парадом, став втіленням мрії про соборність усіх українських територій.
Окрім Акту злуки, ця дата має ще одне фундаментальне значення: 22 січня 1918 року було ухвалено IV Універсал Центральної Ради. Цей документ проголосив повну незалежність УНР, що заклало політичний фундамент для подальшого державного будівництва.
Живий ланцюг: символ народної єдності
Головною традицією Дня Соборності є створення «живого ланцюга», який символізує нерозривний зв’язок між усіма регіонами України та спільну волю народу. Ця масова акція наочно демонструє, що попри будь-які виклики, українці залишаються єдиною нацією.
Історія цієї акції сягає 1990 року, коли в 71-шу річницю Акту злуки понад мільйон людей утворили ланцюг від Києва до Львова. Відтоді українці щороку влаштовують подібні заходи, найвідомішим з яких є символічне з’єднання правих та лівих берегів міст через мости. День Соборності залишається нагадуванням про те, що жодні кордони не здатні розділити наш народ.
