Як перевірити знання тексту: завдання звичні й незвичні. Поради вчителя літератури

Як не прикро, але школярі читають все менше і притому вельми неохоче. Звичайно, це відноситься не до всіх дітей, а причини можуть бути дуже різні. Але що ж робити вчителю: як проконтролювати ознайомлення з текстом прочитаного твору і чи треба взагалі це робити?

Обговорити статтю (вже 2 комент.)
Опублікувати свій матеріал

Знайомство з текстом досліджуваного твору — це необхідна умова результативної роботи з ним на уроці. Ця беззаперечна думка, проте, часто піддається різним «коригувань» дійсністю. Регулярно вчитель бачить, що деяка кількість школярів просто не читали того, що було задано. Можна закрити на це очі і працювати з тими, хто читав: може, нечитавшим стане нудно, соромно і т. д. і до наступного разу вони прочитають. Але може вийти і по-іншому: до наступного разу не прочитають ще деякі. Навіщо читати, коли можна не читати?

Все це ставить вчителя перед необхідністю контролювати знання тексту. Якщо у вас не піднімається рука ставити за незнайомство з заданим твором «пару», запропонуйте прочитати до наступного разу, тоді погана оцінка в журнал не піде. Але контролювати все одно треба. Школярі повинні відчувати, що вчитель знає: завдання не виконано. Це виводить ледаря із зони психологічного комфорту («я не працюю, а мені за це нічого не буває…») і змушує щось робити.

Тестування

Безперечно, знання тексту — це те питання, на який тест відповість досить точно. На проведення його йде небагато часу, скласти його, загалом, неважко, а результат досить об’єктивний.

У тест можна включити питання, що вимагають знання деяких фактів, так і їх інтерпретації; можна пропонувати завдання з вибором правильної відповіді або з самостійної формулюванням відповіді. Інша справа, що не можна робити тест єдиною формою опитування з літератури, адже інакше учні не зможуть зв’язно висловлювати свої думки, навіяні твором.

Багато вчителі радять включати в тест жартівливі варіанти відповідей. Це підвищує настрій учнів, а значить — і їх працездатність. Крім того, позитивний настрій допомагає впоратися із завданням і формує симпатію до предмета.

Наприклад, питання: «Продовжте фразу Митрофанушки: «Не хочу вчитися, хочу…»

А) …працювати;

Б) …одружитися;

В) … все знати;

Г) …бути міністром освіти».

Звичайно, і питання, і відповіді викличуть посмішку і навряд чи змусять кого-то глибоко задуматися, зате всім сподобається тестування.

Творчі завдання

Завдання такого роду дуже улюблені учнями початкової школи, а також учнями 5-6 класів. Вони корисні ще й тим, що заодно розкривають творчий потенціал школярів і вчать їх самостійності.

Можна відзначити як найбільш результативні наступні завдання:

  • Скласти кросворд.
  • Придумати запитання вікторини.
  • Зробити ілюстрацію.
  • Написати сценарій по епізоду.

Однак і оцінка творчих завдань повинна бути симетричною. Варіант «Здайте мені свої роботи» плюс «Візьміть ваші роботи з оцінкою» не годиться, інакше зникне присмак артистизму в цій діяльності. Ні, ілюстрації або кросворди повинні бути вивішені в класі, епізод інсценовано, а проведена вікторина. Непогано буде і провести «худрада», щоб хлопці самі вибрали найкращі роботи.

Ігри

Гра, безумовно, найкраща форма «оживляжки», причому аж ніяк не тільки для молодших школярів. Гра припускає простір для самовираження, деяку невимушеність і «відірваність», азарт та емоції, можливість вийти за нудні рамки буденності. Ось за що ми всі любимо гру. А раз так, гра — наша природна союзниця на уроці, адже ми якраз і хочемо, щоб було творчість, радість, ексцентрика… Ні?

Розглянемо декілька популярних ігор.

Хто це?

Учень вибирає для себе (або отримує у вигляді таємного завдання) персонажа твору і дає йому опис, не називаючи його. Це можна запропонувати зробити вдома в письмовому вигляді, а можна обіграти у формі «Так чи ні»? Тобто учень виходить до дошки, а однокласники задають йому питання про персонажа, на які можна відповісти «так» або «ні».

Наведемо приклад. Загаданий один з персонажів роману «Війна і мир».

Це чоловік? — так.

Він товстий? — ні.

У нього є діти? — так.

Він служить в армії? — ні.

Він живе в Москві? — ні.

Це Микола Андрійович Болконський? — так.

Що? Де? Коли?

Суть гри відома всім. Але в умовах школи краще дотримуватися дещо інші правила.

По-перше, всі або хоча б велику частину питань повинні придумати самі школярі і заздалегідь здати вчителю. По-друге, всі повинні брати участь у грі, значить, вийде кілька команд, залежно від кількості дітей у класі. Право відповіді може визначатися жеребкуванням, як і склад команд, а може належати тій команді, капітан якої першим підняв руку.

Розумники та розумниці

У цьому випадку теж слід дещо змінити правила. Не слід заздалегідь, навіть жеребкуванням, відбирати учасників гри. На початку 1 і 2 етапів задається питання, на який є кілька правильних відповідей. Перші троє правильно відповіли стають гравцями. Наприклад, «Хто з героїв роману «Війна і мир» брав участь в Бородінській битві?».

По ходу гри глядачі («теоретики») можуть відповідати на запитання, з якими не впоралися гравці на доріжках, а також на питання спеціально для них. Ті, хто дав більше правильних відповідей, стають гравцями в третій грі. У фінал, як зазвичай, виходять переможці трьох відбіркових ігор.

Дивіться також: Інтерактивні ігри з літератури.

Нестандартні форми опитування

Їх безліч.

«Опитування по ланцюжку»

Учнів на перших партах видаються великі аркуші паперу. Кожен учень пише на аркуші придуманий ним питання по тексту і передає сидить ззаду. Той пише відповідь і своє питання, передає далі. І так до кінця. Учень, що сидить останнім, відповідає на питання, пише свій, передає на першу парту, і той, хто починав гру, відповідає на останнє питання і здає роботу вчителю.

«Вертушка»

Парти зсуваються в п’ять великих столів, за кожним сидить «експерт» (помічник вчителя, який здав залік напередодні). Кожен з решти учнів отримує «маршрутний лист» і відповідно з ним проходить усі п’ять столів, відповідаючи на дісталися йому питання. Відповів — отримує плюсик. Можна відповісти і на питання, з яким не впорався інший учень.

«Встав слово»

Це тексти за змістом твори, в яких пропущені імена героїв або які-небудь важливі реалії. Наприклад, «П’єр не захотів покинути Москву після Бородінської битви, розраховуючи ______ . Однак незабаром був арештований за те, що ________ . У висновку граф знайомиться з солдатом _____».

Читайте статтю: 30 типів опитування на уроці.

Театралізовані заходи

Це, звичайно, найцікавіші, але і найбільш трудомісткі заходи: різні Карнавали літературних героїв», постановки, інсценування, Квк, фестивалі, «подорожі», «літературні суди» тощо. Проте раз в півроку-рік, скооперувавшись, вчителі літератури та працівники шкільної бібліотеки, можливо, все-таки в силах провести такий захід, що, безперечно, дуже підвищить інтерес школярів до художнього слова.

Підводячи підсумок, можна сказати, що проводити контроль прочитаного можна на кожному уроці або декілька разів на протязі вивчення твору. Велика кількість цікавих методик різної трудомісткості може зробити процес цікавим та незвичайним.

Автор: Сафонова Олена Валеріївна, вчитель російської мови та літератури, вища кваліфікаційна категорія, стаж 19 років.